Блог Ангеліни Данилейко
І. ФАКТИ
«29» серпня 2013 року Апеляційним судом Харківської області було винесено постанову, № провадження - 11/790/1598/13, у справі за ч. 2, З ст. 307, ч. З ст. 364 КК України.
«09» січня 2018 року текст постанови було оприлюднено на сайті ЄДРСР ( режим доступу - http://reyestr.court.gov.ua/Review/71437188 ).
Текст постанови було викладено російською мовою.
ІІ. ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ
(аналіз правових норм, чинних станом на «29» серпня 2013 року)
Щодо статусу та порядку застосування (використання) мов в Україні
Нормативну базу, що визначає статус і порядок застосування (використання) мов в Україні станом на «29» серпня 2013 року та стосується питання, що є предметом аналізу, становлять зокрема:
1) Конституція України «28» червня 1996 р. [I];
2) Закон України «Про судоустрій та статус суддів» (№ 2453-VI) від «07» липня 2010 р. [II];
3) Закон України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р. [III];
4) Закон України «Про національні меншини в Україні» (№ 2494-ХІІ) від «25» червня 1992 р. [IV];
5) Рішення Конституційного Суду України (№10-рп/99) від «14» грудня 1999 року (справа про застосування української мови) [V];
Конституцією України [ I ] встановлено, що:
  • державною мовою в Україні є українська мова (ч. 1 ст. 10);
  • В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України (ч. 3 ст. 10);
  • Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (ч. 5 ст. 10);
  • Виключно законом визначається порядок застосування мов (п. 4 ч.1 ст. 92).
Закон України «Про судоустрій та статус суддів» ( № 2453-VI) від «07» липня 2010 р. [ II] встановлює:
· Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою (п. 1 ст. 12).
· Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою (п. 2 ст. 12).
· Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (п. 3 ст. 12).
Закон України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р. [ III] визначає:
· Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами) (ч. 1 ст. 14).
· Слідчі і судові документи складаються державною мовою (ч. 5 ст. 14).
· Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (ч. 6 ст. 14).
Закон України „Про національні меншини в Україні" (№ 2494-ХІІ) від «25» червня 1992 р. [ IV ] визначає, зокрема, що:
· У роботі державних органів, громадських об`єднань, а також установ і організацій, розташованих у місцях, де більшість населення становить певна національна меншина, може використовуватись її мова – поряд з державною українською мовою (стаття 8).
Рішенням Конституційного Суду України (№10-рп/99) від «14» грудня 1999 року (справа про застосування української мови) [ V] визначено, зокрема, що:
· Українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, діловодства, документації тощо);
· Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.
ІІІ. ВИСНОВКИ
Конституцією України українській мові надається статус державної, поряд з цим гарантується вільний розвиток і використання мов національних меншин, зокрема і російської. На забезпечення останнього Україна прийняла низку законів та підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і ЗУ "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (№ 802-IV) від «15» травня 2003 р., який передбачав введення поняття регіональної мови в Україні.
Законом України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р. були врегульовані питання використання державної та регіональної мови, основний принцип за яким відбувалося це врегулювання: у межах певної території регіональна мова може застосовуватися поряд з державною. Подібний принцип був також встановлений у Законі України „Про національні меншини в Україні" (№ 2494-ХІІ) від «25» червня 1992 р., та у Рішенні Конституційного Суду України (№10-рп/99) від «14» грудня 1999 року (справа про застосування української мови).
Реалізовуючи можливість введення регіональної мови у межах певної території, передбачену ЗУ «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р., Харківська міська рада ухвалила рішення № 788/12 від «20» серпня 2012 Про реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики» в місті Харкові.
Законом України «Про судоустрій та статус суддів» (№ 2453-VI) від «07» липня 2010 р. мовою судочинства та діловодства встановлюється виключно державна, тобто українська мова. У той же час Закон України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р. у судочинстві передбачає можливість використання регіональної мови поряд з державною, тим самим доповнюючи норму, що містив Закон України «Про судоустрій та статус суддів» (№ 2453-VI) від «07» липня 2010 р.
Однак для повної та всебічної оцінки даної ситуації необхідно також врахувати положення Закону України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р., а саме ч. 5 ст. 14, у якій йдеться про те, що слідчі та судові документи складаються державною мовою.
Тобто, законодавством на той час дійсно була передбачена можливість ведення судочинства регіональною мовою, однак не надавалося альтернативних варіантів застосування регіональної мови при складанні слідчих та судових документів.
Відповідно до вищенаведеного, вважаю, що постанова від «29» серпня 2013 року № 11/790/1598/13, у справі за ч. 2, З ст. 307, ч. З ст. 364 КК України була оформлена з порушенням чинного на той час законодавства, зокрема ч. 5 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р.,
Варто зазначити, що порушення ч. 5 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (№ 5029-VI) від «03» липня 2012 р., було вчинено повторно Апеляційним судом Харківської області «09» січня 2018 р., коли постанова від «29» серпня 2013 року № 11/790/1598/13, у справі за ч. 2, З ст. 307, ч. З ст. 364 КК України була оприлюднена на сайті ЄДРСР.