Приєднатися
ПУБЛІКАЦІЇ
Тарасенко Анатолій
Шановні колеги!

В минулому році ми з різними емоціями, але майже одноголосно лаяли наші суди за мізерну, анекдотичну кількість виправдовувальних вироків. Сперечалися чому, за яких об"єктивних чи суб"єктивних обставин навіть достойні судді не спроможні винести справедливий вирок. Ба! Навіть неможливість повернення на дослідування розглядали як ричину збільшення обвинувальних вироків у судах першої інстанції. І дійсно, раніше "домовитися" можна було з прокуратурою "на досі", а тепер ніяк! Тільки обвинувальний навіть за мікроскопічності вини...

В цьому році ситуація змінеться. Це, скоріше, відчуття, але яке має видимі причини.

Так, спочатку у суддів був страх, що їх не зрозуміють. Не зрозуміють колеги, не зрозуміє громадськість, прокуратура. "За гроші! На зло прокурору! Некомпетентність! " Всі ці страшилки закріпачували суддів і вони робили так, як і раніше.

Потім прийшла стадія повної апатії: "Це мене не стосується... Реформа скоро зігнеться....Я як всі..." І знову штампували за деригуванням посередніх прокурорів і ще гірших слідчих. Це відчуття летаргічного сну не покидає і зараз багатьох людей у мантіях. На жаль.

Але життя змінює і ці погляди. По-перше, суддів стали масово звільнювати. І поганих і гарних. А це змушує інших приймати рішення. Цими рішеннями є тверде бажання бути незалежними. Перш за все - від прокуратури. Це просто! Просто винести декілька виправдовувальних вироків. Там, де не доказана вина. Там, де є сумніви у винуватості. Коротше: там, де може бути один і не може бути інший вирок.

От задумайтесь шановні читачі: чому обвинувачення в особі професіоналів з двох-чотирьох річним досвідом слідства і нагляду ЗАВЖДИ "перемагає" сторону захисту (адвокатів) з двадцяти-сорока річним досвідом? Чи не тому, що сторону обвинувачення приймає суддя, який і заповнює всі вибачальні і невибачальні огріхи слідства? Чи не тому, що НІХТО із суддів не керується кримінальним провадженням, а використовує не відкриті докази, як допустимі, вирішуючи, як і раніше, всі питання в нарадчій кімнаті при підготовці вироку? Чи не тому, що "чекають" змін до КПК, щоб остаточно стати заручниками катастрофічного розслідування справ?

Критична маса досягнута. Ті, до кого з повагою звертаються "Ваша честь!" бажають діяти гідно. І плотина прорветься.

Чи будуть помилки у суддів? Звичайно! Але краще схибити, ніж знамените "Будеть сидеть! Я сказал!"

І останнє. Чи буде прокуратура оскаржувати очевидний, єдиноможливий вирок? Якщо так, то ми знову наступимо на відомі граблі: "Мене так учили і я вимагаю результат, як це було в СРСР".
P.S. Допис підготовлений в перших числах січня))