Приєднатися

Функцію державного обвинувачення в суді можуть виконувати також і вищестоящі прокурори

Функцію державного обвинувачення в суді можуть виконувати також і вищестоящі прокурори

02.09.2016
4963

Кримінальна процесуальна норма, яка міститься у частині четвертій статті 36, пункті 6 частини першої статті 425, частині третій статті 429 КПК, наділяє правом Генерального прокурора України, керівника регіональної прокуратури, їх перших заступників та заступників виконувати функцію державного обвинувачення замість прокурорів прокуратур нижчого рівня, які у відповідному кримінальному провадженні не можуть більше здійснювати повноваження прокурора з об'єктивних причин.

Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.

У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь прокурори органу прокуратури вищого рівня.» 

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 17 Закону 1697-VII для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури прокурором вищого рівня є керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків.

Всі наведені норми національного законодавства відповідають міжнародним стандартам функціонування прокуратури.    

Так, у статті 1 Рекомендацій Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі - Рекомендації Rec) зазначено, що прокурори є представниками органів державної влади, які від імені суспільства та в інтересах держави гарантують застосування закону, коли його порушення веде до кримінальних санкцій, враховуючи як права фізичної особи, так необхідну ефективність системи кримінального судочинства.   

Відповідно до статті 2 Рекомендацій Rec в усіх системах кримінального судочинства прокурори приймають рішення про порушення і продовження кримінального переслідування, підтримують кримінальне обвинувачення в суді та подають апеляції на деякі судові рішення. 

У коментарях до цих функцій Комітет Міністрів Ради Європи зауважив, що право на оскарження судових рішень тісно пов'язане з головними посадовими обов'язками, тому що це - один із засобів, які гарантують застосування закону, що у той же час робить систему більш дієвою завдяки узгодженості судових постанов і додатково - правоохоронної системи. Тому Комітет хотів би, щоб прокурорам була надана можливість оскарження рішень, які не завжди є предметом розгляду у деяких правових системах Центральної і Східної Європи. Більш того, дана пропозиція не розглядається окремо від положень Рекомендації стосовно взаємовідносин між прокурорами і суддями.

Аналіз приписів норм національного та міжнародного законодавства дає підстави вважати, що при здійсненні повноважень у кримінальному провадженні поняття «прокурор» охоплює не одну конкретну посадову особу, а й певні органи, що входять до єдиної системи прокуратури України. 

Положення кримінальної процесуальної норми, неоднаковість застосування якої є предметом розгляду в цій справі, встановлює обсяг повноважень Генерального прокурора України, керівника регіональної прокуратури, їх перших заступників та заступників, у тому числі, щодо доповнення, зміни та відмови від касаційних скарг прокурорів нижчого рівня. 

Ця діяльність прокуратури України не може бути перервана у разі неможливості здійснення функцій оскарження судових рішень з метою їх перегляду певним прокурором за об'єктивних обставин. У таких випадках процесуальний закон передбачає виконання цих функцій іншими посадовими особами прокуратури.  

Верховний Суд України

Постанова: від 23.06.2016

Справа: 5-193кс(15)16





Кримінальна процесуальна норма, яка міститься у частині четвертій статті 36, пункті 6 частини першої статті 425, частині третій статті 429 КПК, наділяє правом Генерального прокурора України, керівника регіональної прокуратури, їх перших заступників та заступників виконувати функцію державного обвинувачення замість прокурорів прокуратур нижчого рівня, які у відповідному кримінальному провадженні не можуть більше здійснювати повноваження прокурора з об'єктивних причин.

Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.

У судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь прокурори органу прокуратури вищого рівня.» 

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 17 Закону 1697-VII для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури прокурором вищого рівня є керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків.

Всі наведені норми національного законодавства відповідають міжнародним стандартам функціонування прокуратури.    

Так, у статті 1 Рекомендацій Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі - Рекомендації Rec) зазначено, що прокурори є представниками органів державної влади, які від імені суспільства та в інтересах держави гарантують застосування закону, коли його порушення веде до кримінальних санкцій, враховуючи як права фізичної особи, так необхідну ефективність системи кримінального судочинства.   

Відповідно до статті 2 Рекомендацій Rec в усіх системах кримінального судочинства прокурори приймають рішення про порушення і продовження кримінального переслідування, підтримують кримінальне обвинувачення в суді та подають апеляції на деякі судові рішення. 

У коментарях до цих функцій Комітет Міністрів Ради Європи зауважив, що право на оскарження судових рішень тісно пов'язане з головними посадовими обов'язками, тому що це - один із засобів, які гарантують застосування закону, що у той же час робить систему більш дієвою завдяки узгодженості судових постанов і додатково - правоохоронної системи. Тому Комітет хотів би, щоб прокурорам була надана можливість оскарження рішень, які не завжди є предметом розгляду у деяких правових системах Центральної і Східної Європи. Більш того, дана пропозиція не розглядається окремо від положень Рекомендації стосовно взаємовідносин між прокурорами і суддями.

Аналіз приписів норм національного та міжнародного законодавства дає підстави вважати, що при здійсненні повноважень у кримінальному провадженні поняття «прокурор» охоплює не одну конкретну посадову особу, а й певні органи, що входять до єдиної системи прокуратури України. 

Положення кримінальної процесуальної норми, неоднаковість застосування якої є предметом розгляду в цій справі, встановлює обсяг повноважень Генерального прокурора України, керівника регіональної прокуратури, їх перших заступників та заступників, у тому числі, щодо доповнення, зміни та відмови від касаційних скарг прокурорів нижчого рівня. 

Ця діяльність прокуратури України не може бути перервана у разі неможливості здійснення функцій оскарження судових рішень з метою їх перегляду певним прокурором за об'єктивних обставин. У таких випадках процесуальний закон передбачає виконання цих функцій іншими посадовими особами прокуратури.  

Верховний Суд України

Постанова: від 23.06.2016

Справа: 5-193кс(15)16



" data-url="http://open-court.org/practice/559/12485/">
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишити коментар. Увійти