Приєднатися

Виселення з "кредитного" житла - правомірне

Виселення з "кредитного" житла - правомірне

17.12.2017
699

Через неналежне виконання умов кредитного договору банк звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, який було вчинено 24 листопада 2008 року, яким звернуто стягнення на вказаний предмет іпотеки.

20 лютого 2012 року були проведені прилюдні торги по реалізації заставного майна - квартири АДРЕСА_1, переможцем яких визнано  ЗНВПІФ «ОТП Солюшн» ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал».

28 лютого 2012 року на підставі акта проведених прилюдних торгів нерухомого майна приватним нотаріусом КМНО     Морозовою С.В. позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Також право власності ЗНВПІФ «ОТП Солюшн» ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» на оспорювану квартиру підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач 18 вересня 2014 року та 28 жовтня 2014 року направляв відповідачам повідомлення вимогу про добровільне виселення та зняття з реєстрації, які останні відмовилися отримати.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. 

Частиною 3 ст. 109 ЖК Української РСР встановлено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд прийшов до вірного висновку про виселення відповідачів без надання іншого житла, оскільки позивач є власником квартири, а проживання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в оспорюваній квартирі порушує його права на користування та розпорядження своєю власністю.

Крім того допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР).

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Дата: 09.11.2016

Справа № 753/481/15-ц



20 лютого 2012 року були проведені прилюдні торги по реалізації заставного майна - квартири АДРЕСА_1, переможцем яких визнано  ЗНВПІФ «ОТП Солюшн» ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал».

28 лютого 2012 року на підставі акта проведених прилюдних торгів нерухомого майна приватним нотаріусом КМНО     Морозовою С.В. позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Також право власності ЗНВПІФ «ОТП Солюшн» ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» на оспорювану квартиру підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач 18 вересня 2014 року та 28 жовтня 2014 року направляв відповідачам повідомлення вимогу про добровільне виселення та зняття з реєстрації, які останні відмовилися отримати.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. 

Частиною 3 ст. 109 ЖК Української РСР встановлено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд прийшов до вірного висновку про виселення відповідачів без надання іншого житла, оскільки позивач є власником квартири, а проживання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в оспорюваній квартирі порушує його права на користування та розпорядження своєю власністю.

Крім того допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР).

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Дата: 09.11.2016

Справа № 753/481/15-ц

" data-url="http://open-court.org/practice/570/16264/">
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишити коментар. Увійти

інше

17.12.2017 Виселення через борги: вимога письмового попередження про добровільне звільнення приміщення стосується лише позасудового врегулювання на підставі договору
17.12.2017 Порушення порядку встановлення ціни в ході торгів призводить до визнання правочину недійсним лише за умови порушення прав позивача
17.12.2017 Продаж майна з торгів є за своєю природою правочином купівлі-продажу
17.12.2017 Факт неналежного повідомлення боржника про торги не є достатньою підставою для визнання торгів недійсними
17.12.2017 ВСУ: вимоги до письмової форми договору банківського вкладу
18.02.2017 Відсутність письмового договору на постачання теплової енергії не звільняє від обов`язку сплатити заборгованість
21.01.2017 У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою
21.01.2017 Позовна давність у кредитних спорах про стягнення боргу відраховується з визначеного договором моменту сплати кожного платежу
21.01.2017 Вимоги до поручителя про погашення боргу можуть бути заявлені в строк 6 місяців
21.01.2017 Вимоги до поручителя можуть бути заявлені у визначений строк
21.01.2017 Порука вважається припиненою у разі зміни основного договору без згоди поручителя
21.01.2017 Іпотека пам'яток архітектури без отримання згоди органу охорони культурної спадщини не є однозначною підставою недійсності договору
16.01.2017 Стягуючи борг, суд не вправі визначати еквівалент гривневого боргу у доларах
16.01.2017 Записи на зворотному боці розписки - доказ погашення боргу