Приєднатися

Вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не можуть бути задоволені

Вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не можуть бути задоволені

05.03.2017
5671

Розглядаючи позовну вимогу фізичної особи-підприємця про визнання неправомірним та скасування пункту 2 рішення Кузнецовської міської ради №724 від 31.05.2010 року, суди обох інстанцій визначились, що порушення Кузнецовською міською радою положень законодавства та порушення цим рішенням прав позивача не відбулось.

Проте, погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові в цій  частині, колегія суддів звертає увагу на те, що мотиви, якими суд попередніх інстанцій обґрунтував своє рішення не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах зі справ  № 21-493а14 від 11.11.2014; № 3-553гс15(911/3396/14) від 30.09.2015, № 21-1306а15 від 06.10.2015, № 457/1243/13-а від 04.11.2015, що свідчить про недотримання судами вимог ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України. 

Так, Верховний Суд України неодноразово вказував, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.

Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства. Розгляд цього позову (про визнання протиправним та скасування рішення про передачу міською радою земельних ділянок) не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків).

Тобто, самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Звідси, доводи фізичної особи-підприємця, наведені у касаційній скарзі в цій частині на переконання колегії не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів, позаяк заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені з вищевикладених підстав.

Відтак, позовні  вимоги  про визнання неправомірним та скасування пункту 2 рішення Кузнецовської міської ради №724 від 31.05.2010 року "Про надання земельних ділянок в оренду та встановлення орендної плати" щодо надання особі земельної ділянки площею 7381,0 кв.м. в оренду терміном на 10 років під продуктово-речовим ринком та для його обслуговування, не  підлягають задоволенню але з інших підстав, а саме з підстав наведених у мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.

Суд: Вищий господарський суд України (позиція, підтверджена ВСУ)

Справа: № 918/109/16

Дата: 01.03.2017



Розглядаючи позовну вимогу фізичної особи-підприємця про визнання неправомірним та скасування пункту 2 рішення Кузнецовської міської ради №724 від 31.05.2010 року, суди обох інстанцій визначились, що порушення Кузнецовською міською радою положень законодавства та порушення цим рішенням прав позивача не відбулось.

Проте, погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові в цій  частині, колегія суддів звертає увагу на те, що мотиви, якими суд попередніх інстанцій обґрунтував своє рішення не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах зі справ  № 21-493а14 від 11.11.2014; № 3-553гс15(911/3396/14) від 30.09.2015, № 21-1306а15 від 06.10.2015, № 457/1243/13-а від 04.11.2015, що свідчить про недотримання судами вимог ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України. 

Так, Верховний Суд України неодноразово вказував, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.

Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства. Розгляд цього позову (про визнання протиправним та скасування рішення про передачу міською радою земельних ділянок) не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків).

Тобто, самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Звідси, доводи фізичної особи-підприємця, наведені у касаційній скарзі в цій частині на переконання колегії не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів, позаяк заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені з вищевикладених підстав.

Відтак, позовні  вимоги  про визнання неправомірним та скасування пункту 2 рішення Кузнецовської міської ради №724 від 31.05.2010 року "Про надання земельних ділянок в оренду та встановлення орендної плати" щодо надання особі земельної ділянки площею 7381,0 кв.м. в оренду терміном на 10 років під продуктово-речовим ринком та для його обслуговування, не  підлягають задоволенню але з інших підстав, а саме з підстав наведених у мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.

Суд: Вищий господарський суд України (позиція, підтверджена ВСУ)

Справа: № 918/109/16

Дата: 01.03.2017

" data-url="http://open-court.org/practice/573/13364/">
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишити коментар. Увійти