Видео

Про визнання договору застави майнових прав та договору відступлення права вимоги недійсними

16.11.2016

Категорія:
Господарські
Суд (область): КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ ТА КИЇВ
Найменування суду: Київський апеляційний господарський суд
Суддя: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Судочинство: Господарське
Предмет розгляду: Про визнання договору застави майнових прав та договору відступлення права вимоги недійсними
Сторони: Позивач (скаржник) ПАТ «Дельта Банк», Відповідач Державна іпотечна установа, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «АТЛ», Холдингова компанія «Автокраз» у формі Відкритого акціонерного товариства, ТОВ «Ніко Інвест»
Дата засідання: 09.11.2016
Результат розгляду: У задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення місцевого суду залишено без змін
Опис:

ВАРТО ЗНАТИ: Відповідно до ст. 207 ГК ("Недійсність господарського зобов’язання") господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК ("Недійсність правочину") підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
5. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 

_____________________________________________

Проект «Відкритий Суд» створює стандарти правосуддя та рівні правила гри для громадян і бізнесу в Україні. "Відкритий Суд" формує відео досьє роботи суддів, прокурорів, адвокатів з усієї України. В першу чергу, це репутаційні ризики, історія, критерій фаховості та невідворотна відповідальність суддів, прокурорів, адвокатів. Проект функціонує на основі громадської організації "Відкрита Україна" та об`єднує юристів, волонтерів та експертів з судової реформи, які проводять відео фіксацію судових справ (цивільні, кримінальні, адміністративні, господарські судові справи) та оприлюднюють відео судових засідань на каналі YouTube "Відкритий Суд" та веб - сайті проекту, надають експертну оцінку судовим справам, формують судове досьє та ініціюють питання про притягнення суддів, прокурорів та адвокатів до відповідальності (відсторонення судді від посади, звільнення судді, звільнення прокурора, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю).

На реалізацію мети проекту "Відкритий Суд" засновано Комітет Етики Правосуддя. Подайте скаргу на суддю, прокурора чи адвоката тут http://www.lecommittee.com/

Всі права належать ГО “Відкрита Україна”
Відео не може бути використано в комерційних цілях
При порушенні авторських прав просимо повідомляти безпосередньо ГО “Відкрита Україна”


ВАРТО ЗНАТИ: Відповідно до ст. 207 ГК ("Недійсність господарського зобов’язання") господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК ("Недійсність правочину") підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
5. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 

_____________________________________________

Проект «Відкритий Суд» створює стандарти правосуддя та рівні правила гри для громадян і бізнесу в Україні. "Відкритий Суд" формує відео досьє роботи суддів, прокурорів, адвокатів з усієї України. В першу чергу, це репутаційні ризики, історія, критерій фаховості та невідворотна відповідальність суддів, прокурорів, адвокатів. Проект функціонує на основі громадської організації "Відкрита Україна" та об`єднує юристів, волонтерів та експертів з судової реформи, які проводять відео фіксацію судових справ (цивільні, кримінальні, адміністративні, господарські судові справи) та оприлюднюють відео судових засідань на каналі YouTube "Відкритий Суд" та веб - сайті проекту, надають експертну оцінку судовим справам, формують судове досьє та ініціюють питання про притягнення суддів, прокурорів та адвокатів до відповідальності (відсторонення судді від посади, звільнення судді, звільнення прокурора, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю).

На реалізацію мети проекту "Відкритий Суд" засновано Комітет Етики Правосуддя. Подайте скаргу на суддю, прокурора чи адвоката тут http://www.lecommittee.com/

Всі права належать ГО “Відкрита Україна”
Відео не може бути використано в комерційних цілях
При порушенні авторських прав просимо повідомляти безпосередньо ГО “Відкрита Україна”

" data-url="http://open-court.org/video/67/12989/">
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишити коментар. Увійти